Підпишіться тут

Бути татом – покликання справжнього чоловіка

Справжній чоловік – який він? Ідеальний образ дивиться на нас з моніторів комп’ютерів, екранів телевізорів, рекламних білбордів впевнено і виклично. Нав’язується думка, що це такий собі мачо-мен, готовий до пригод та шаленства. З крутими ґаджетами, годинниками, він їздить у крутому авто, а ще краще – катається на яхті, у перервах попиваючи дороге віскі. Мало пропагується така важлива сфера чоловічого життя, як батьківство. Хоча що може бути більш мужнім, ніж створити сім’ю, взяти на себе відповідальність за життя та щастя інших?
Саме про роль батька як одну з граней справжнього чоловіка наша сьогоднішня розмова з експертом з батьківства Катериною Лейцюсь.


У батьківстві чоловік стає більш зрілим: так він вчиться брати на себе відповідальність, опікуватися і дбати. Хороший батько не ухиляється від виконання своїх функцій, а бере активну участь у вихованні малюка. Навіть попри зайнятість на роботі, у своєму щоденному графіку він має час не лише на телевізор, соцмережі чи пиво з друзями, а й на сім’ю. Коли ж усе активне життя батька – робота, спілкування, хобі – поза сімейним колом, він стає для дитини не добрим другом, а таким собі гаманцем або караючим органом: “Не слухаєш маму? Ну чекай, зараз прийде тато…” Часто самі батьки бачать свою роль власне у покаранні та критиці. Виховувати для них означає забороняти, наказувати. Тому якщо ви хочете, аби ваш син або дочка стали успішними, впевненими у собі, сміливими особистостями, відмовтеся від такої поведінки. Якщо дитина росте під постійним обстрілом зауважень, вона стає невпевненою в собі, очікуючи від інших таких же негативних оцінок її здібностей.

У виховання і доньки, і сина тато вносить свій неповторний вклад.


Тато – еталон мужності для хлопчика. Батьківська віра в сина – це те, що дає йому опору і підтримку, стійку впевненість в тому, що світ його любить. Щодо ролі тата у житті дівчинки, то тут важливим є визнання її безумовної краси та привабливості. Для дочок тато – це ідеал чоловіка. Дівчинка бачить свою красу очима тата, тому його визнання формує віру в себе, впевненість і відчуття захищеності.
Найкращим виявом вашої любові має бути не дорога машинка або лялька, а участь у житті дитини: спільна діяльність, прояв батьківського розуміння. Якщо малюк плаче, то у нього точно сталася біда, нехай в межах його кругозору. Можливо, це дрібниця для вас, але в масштабах дитини це проблема. Тому ваше завдання – у будь-якому випадку підтримати дитину, вона не повинна плакати безутішно. І власне чоловіча підтримка надзвичайно важлива.
Велика зайнятість на роботі не є виправданням недостатньої уваги до малюка. Хай це будуть півгодини щодня, та кілька годин на вихідні, але в цей час ви будете зосереджені на дитині та її інтересах. Адже не сама кількість годин, проведених разом, впливає на виникнення довірливих стосунків, а активне спілкування.
В очікуванні малюка
У чоловіка батьківські почуття проявляються по-іншому, ніж у жінки. Мама виношує малюка дев’ять місяців і відчуває зв’язок з ним ще до народження. Батькові також не потрібно чекати, поки дитина з’явиться на світ або підросте і він зможе взяти її за руку і піти на прогулянку.
Можна почати вибудовувати стосунки вже зараз. Ще під час вагітності, якщо ви хочете зробити добре малюкові, зробіть приємне його мамі – вона обов’язково передасть емоцію дитині. Цінуйте те, що робить ваша дружина. Вже зараз виділяйте кілька хвилин для спілкування з дитиною, і вам буде значно легше збільшити цей час, ніж викроювати його з народженням дитини. Розмовляйте, читайте книжки, відвідуйте курси з підготовки до батьківства разом з дружиною, навіть якщо ви не плануєте народжувати разом. Так жінка буде бачити ваш інтерес до теми батьківства.
Крихітка народилася
Після народження дитини у тата часто виникає хибна думка, що у нього тепер другорядна роль і він може відійти вбік. Це не так. Тато робить свій неповторний внесок у розвиток дитини. Він створює атмосферу підтримки, яка дає мамі можливість спрямувати свої сили на дитину. Це основна функція батька у перші місяці життя. За результатами досліджень, немовлята, у догляді за якими брали участь і тати, виростають емоційно чуйнішими, розвиненішими фізично та інтелектуально. Чому? Бо якщо мами доглядають, тати переважно граються. А ігри у чоловіків в основному активні, рухливі, і вони сприяють розвитку дитини. Матусі ж більш обережні.
Тати, які мали з немовлятами сильний емоційний зв’язок, і надалі проявляють більше інтересу та є більш чутливими до потреб дитини, легше знаходять з нею спільну мову в більш дорослому віці.

Як татові спілкуватися з немовлям?
Одразу після народження привітай свою дитину: важливим є контакт очі в очі, шкіра до шкіри. Викладайте собі малюка на живіт, це чудово допомагає при кольках. Він знає ваш голос, пам’ятає його. Голос тата іноді діє більш заспокійливо, ніж мамин, адже зазвичай батько є емоційно стійкішим.
Знову ж таки, знайдіть час на спілкування. Що говорити крихітці, яка нічого не розуміє? Все просто, розповідайте про все: що робите, куди йдете, про свої плани, як пройшов день. Візьміть на себе хоча б один обов’язок по догляду за дитиною, наприклад, купання. Носіть її на руках. Якщо чекати, поки малюк подорослішає, аби вибудовувати міцну прив’язаність, контакт може бути втрачений.
Основа гармонійних стосунків закладається вже зараз.
Не обов’язково спілкуватися з дитиною так, як це робить мама. Робіть це по-своєму.
Від одного року до трьох
Що варто робити? По-перше, продовжуйте спілкуватися, гуляйте разом, робіть хатні справи. Коли ремонтуєте щось, дайте потримати свої інструменти. Дитина буде у захваті, а з часом буде більше і охочіше вам допомагати. Можете в цьому віці носити схожий одяг різних розмірів, мити машину, будувати халабуди з подушок і простирадл, дозвольте погодувати вас з ложечки. Обніміть малюка, посадіть на коліна, похваліть, розпитайте, де гуляв, що цікавого бачив.
Дивуйтеся і захоплюйтеся, як гарно він розказав віршик чи намалював картинку.
Встановлюйте та допомагайте підтримувати режим дня для дитини. Тато власне є тим, хто привчає дітей до дисципліни. При цьому важливо, аби це робилося з платформи любові, а не жорсткості.

Від трьох і до…
Діти ростуть , але потреба у спілкуванні не зменшується. Ось кілька універсальних рекомендацій, які можна застосовувати незалежно від того, скільки років вашій дитині зараз.
• Виділяйте час на щоденне спілкування. Не перекладайте відповідальність за ваші стосунки на дитину. Тому якщо дитина не хоче з вами йти на контакт, не ставайте в позицію, мовляв, не хочеш – і не треба, намагайтеся самі вибудувати мости. З часом вкладені сили повернуться сторицею.
• Пам’ятайте, що кожній дитині потрібно мінімум вісім обіймів на день. Не забувайте про фізичний контакт – незалежно, чи це хлопчик, чи дівчинка, цілуйте й обіймайте частіше, показуйте свою любов.
• Цікавтеся думкою дитини. Ви можете радитися з нею у будь-якому віці перед прийняттям важливих рішень, навіть загальносімейних, а не тільки тих, що стосуються власне дитини.
• Молодець чи невдаха? Ти зможеш все чи нічого не досягнеш? Добре думайте, що говорите своєму малюку. Саме на батьківські слова ваш син або дочка будуть опиратися все життя. Усі ми ще довго дивимося на себе очима своїх батьків, і вже коли ми стали дорослими, голоси батьків звучать у наших головах як натхнення або як вирок. Тому кажіть слова підтримки та віри в малюка, його здібності.
• Уникайте байдужості. Ви завжди впливаєте на дитину, навіть якщо нічого не робите. Вона, як скарбничка, збирає усе, що у неї кладуть. Тому додавайте туди щодня щось позитивне – поцілунок, щиру розмову, прогулянку, щоб, коли вона виросте, її наповнення не розчарувало вас.
• Щоб дисциплінувати дітей, треба дисциплінувати себе. Виховуйте та ростіть себе як батька. Для цього потрібні бажання і терплячість. Відомо, що діти намагаються бути схожими на авторитетних для них людей. Ви можете написати список рис характеру, які ви хочете бачити у ваших дітях. Подумайте, що з цього списку не вистачає вам самому.
• Ви можете дисциплінувати і критикувати, але робіть це в конструктивній формі. Оцінюйте вчинки дитини, а не її особистість. Не кажіть “Ти неслухняний “, а краще зауважте: “Ти робиш неправильно”.
• Поважайте і любіть маму своїх дітей, вибудовуйте партнерські стосунки. Ні для кого не секрет, що діти дублюють модель сім’ї своїх батьків. Звичайно, немає сімей, у яких не буває конфліктів, але ніколи не допускайте, аби ваші стосунки стали полем битви, де найбільше страждатимуть ваші діти. Пам’ятайте, що ви виховуєте майбутніх батьків.
Виховання дитини – завдання непросте. Але насправді набагато простіше, якщо поруч з ніжною і люблячою мамою до справи долучається турботливий та уважний батько, який не боїться зняти маску серйозності й неприступності та спілкуватися зі своїм малюком, виховувати його.
Мамам: як підтримати чоловіка у спілкуванні з дитиною?
Саме жінка може своїми словами або поведінкою підрізати крила чоловікові, не підтримавши перші, інколи невпевнені його кроки у бік дітей.
1. Золоте правило: не критикуйте чоловіка за те, як він спілкується з малюком. Дозвольте йому робити це по-своєму, не так, як ви.
2. Заохочуйте та підкреслюйте, наскільки ви цінуєте ті кроки (хай навіть незначні), які він робить.
3. Діліться своїми спостереженнями. Оскільки мама більше часу проводить з малюком, має тісніший контакт з ним, розповідайте про те, що любить дитина, і забезпечте її спілкування з батьком вже з перших днів життя.
4. Якщо тато багато працює, можна ввести невеличкі сімейні ритуали, які допоможуть налагодити спілкування. До прикладу, коли тато йде на роботу, нехай дитина попрощається з ним, помахає ручкою з вікна. Головний акцент робіть не на розлучанні, а на тому, що вони будуть робити, коли тато прийде, наприклад, збудують вежу, погуляють, почитають, повечеряють разом.
Згадуйте про тата впродовж дня, а тато нехай телефонує. Можна малювати татові малюнок, вчити для нього віршик та ін.
5. Якщо є можливість, покажіть дитині, де тато працює і що робить. Тоді ця робота перестане бути абстрактним поняттям і малюкові буде спокійніше.
Наталія КРІЛЬ
ДЖЕРЕЛО

Коментарі

uSocial